Невеликі операції

Лікування ботулотоксином, або нейромодулятором, добре відоме. Хоча токсин звучить загрозливо і є отрутою, дози, які вже близько 30 років використовуються в медицині, не тільки естетичній, але і в офтальмології та неврології, є мікроскопічними.

Введенням ботуліну ми викликаємо параліч м’язів. М’яз, до якого не дійшов нервовий подразник, припиняє роботу, розтягується і шкіра в цій ділянці розпрямляється.

Процедурі передує детальний збір анамнезу, щоб забезпечити максимальну безпеку для пацієнта і виключити будь-які протипоказання. Препарат вводять ін’єкційно, за допомогою мікроголки, під шкіру, у м’яз. Процедури безболісні та майже не мають ускладнень.

У нашому закладі ми проводимо введення ботулотоксину в м’язи при:

• спазм повік (блефароспазм),
  • косоокість,
  • ністагм,
  • порушення рухливості – після операції відшарування сітківки,
  • порушення рухливості – при гіпертиреозі,
  • сухість в очах,
  • мігрені,

• геміфаціальні спазми, тики, синкинезії лицьового нерва.

Протипоказання до ін’єкцій ботулізму

Пацієнти, у яких є:

– порушення нервово-м’язової провідності (міастенія, синдром Ламберта-Ітона),

– нервово-м’язові розлади,

– порушення згортання крові,

– вагітним або жінкам, які годують груддю,

-особам з інфекціями в місцях майбутніх ін’єкцій,

– особам, які приймають препарати з групи аміноглікозидів, амінохінолонів, циклоспорину, D-пеніциламіну або тубокурарину, серед іншого, слід почекати приблизно два тижні після прийому останньої дози цих препаратів, перш ніж приступати до ботулінотерапії. Вищезазначені групи препаратів можуть вступати в реакцію з ботулотоксином і викликати посилення або послаблення ефекту.

Побічні ефекти:

Як і при будь-якій медичній процедурі, можливі побічні ефекти. Місцеві побічні ефекти: гематоми в місці ін’єкції ботуліну, набряк, болючість, надмірне опускання або підняття брів, надмірна м’язова розслабленість (наприклад, опущення повіки, опущення кута рота). Загальні: головний біль.

Важливо після введення ботулотоксину:

• У день процедури не можна вживати алкоголь, наносити макіяж, приймати препарати ацетилсаліцилової кислоти та масажувати місця ін’єкцій.
• Протягом наступних 2-3 днів необхідно утриматися від відвідування саун, соляріїв, тренажерних залів та інтенсивних фізичних навантажень.

Жовті пухирці – це жовтуваті, горбисті ураження шкіри, які найчастіше виникають на повіках біля внутрішнього кута ока. Найкращим методом їх видалення є хірургічне висічення. Процедура проводиться під місцевою анестезією і займає кілька хвилин. Потенційні невеликі шрами ховаються в природних зморшках повік і з часом стають абсолютно непомітними.

Процедура нетривала і передбачає розріз шкіри навколо новоутворення (наприклад, бородавки або кісти). Потім лікар проводить дренування вмісту, наприклад, кісти з ретельним очищенням тканин. Для того, щоб кіста не рецидивувала, необхідно ретельно видалити всю кісту, включаючи її стінки.

Процедура проводиться після введення місцевої анестезії, тому є безболісною. Наостанок, якщо лікар так вирішить, накладаються шви.

Халязіон – це кіста залози Мейбома (залоза повік, що виробляє ліпіди). Халязіон розвивається через те, що гирло такої залози блокується і ліпідний матеріал залишається всередині замість того, щоб виводитися назовні. Як тільки вихідний отвір перекривається, всередині залози відбувається процес розмноження бактерій і розвивається абсцес всередині повіки. На повіці ми бачимо виступ, який нагадує маленький ґудзик. З часом, коли всередині розвивається запалення, ми починаємо відчувати болючість, з’являється набряк.

Один із способів зупинити розвиток халязіона на ранній стадії – ввести йому стероїдний препарат. Часто достатньо ін’єкції стероїдів, щоб позбутися проблеми. Рідше (при бактеріальній суперінфекції) рекомендується хірургічне втручання, під час якого лікар очищає повіку..

При необхідності лікар призначить антибіотичні краплі або мазь після процедури.

Процедура нетривала і нескладна. Зазвичай не потребує накладання швів.

Пацієнту вводять місцеву анестезію. Лікар робить розріз шкіри в місці ураження, наприклад, халязіон, і ложкою видаляє його разом з навколишнім мішечком.

На завершення накладається пов’язка.

При необхідності лікар призначить антибіотичну мазь

Причиною кісти повіки (інакше відомої як проста кіста) може бути закупорка слізної протоки або використання косметичних засобів, які не підходять пацієнту.

Кіста повіки або кон’юнктиви відмежована мембраною, всередині заповнена прозорою рідиною. Лікування полягає в повному висіченні вогнища ураження (кістозний мішок + видалення рідини).

Процедура проводиться після введення місцевої анестезії, тому є безболісною.

Наостанок, якщо лікар так вирішить, накладаються шви.

Актилізе – торгова назва активатора плазміногену. Актилізе – препарат, що застосовується при субретинальних крововиливах у макулярній ділянці. Його мета – розрідити тромб, що полегшить рух крові до іншої, менш важливої ділянки сітківки. Препарат завжди використовується в поєднанні з хірургічним втручанням або з введенням газу в склоподібне тіло, або як етап вітректомії.

Кріоаплікація сітківки – це метод, який дозволяє створити рубець на сітківці, коли лазерна терапія неможлива. Найчастіше застосовується, коли кров потрапляє в склоподібне тіло і спостерігається відсутність чіткого зору. Кріоаплікація сітківки захищає від розривів сітківки і прискорюють розсмоктування крововиливу.

Процедура проводиться після розширення зіниць, під очною анестезією в операційній.

Під візуальним контролем лікар прикладає до уражених ділянок заморожуючий зонд до – 70 градусів за Цельсієм. Заморожування на одному місці займає кілька або кілька секунд, в залежності від товщини стінки ока.

Після процедури око може бути припухлим і набряклим. Він повертається до нормального стану через кілька днів.

Процедура, що проводиться для лікування глаукоми за допомогою низької температури.

Вона полягає в заморожуванні циліарного тіла, розташованого в задній камері ока, при температурі -80 градусів за Цельсієм.

Видалення вій, що ростуть з дефектами. Метод перманетного видалення волосся з використанням струму низької інтенсивності, який пошкоджує зародкові клітини волосся, що відповідають за його ріст.

Амніотична оболонка – це тонка, напівпроникна тканина, яка є внутрішнім шаром плодового міхура і отримується з плаценти при плановому кесаревому розтині.

В офтальмохірургії амніотична оболонка використовується як природна біологічна пов’язка на пошкоджену рогівку. При накладанні ця натуральна пов’язка захищає хвору рогівку і вивільняє регенеративні фактори, оскільки також містить невелику кількість стовбурових клітин. Амніотична оболонка має імунологічні властивості, які захищають від відторгнення тканин. Після того, як трансплантат амніотичної оболонки відслужив своє, він розпадається.

Амніотичний шов має широкий спектр застосування, наприклад, при очному рубцевому пемфігоїді, синдромі Стівенса-Джонсона, обширних пухлинах кон’юнктиви, рецидивуючому птеригіумі, після опіків.

Птеригій – це аномальне і прогресуюче розростання кон’юнктиви ока трикутної форми, що зазвичай з’являється на носовій стороні ока.

Птеригій слід видаляти хірургічним шляхом. Робиться це під місцевою анестезією.

Оскільки просте висічення вогнища ураження з оголенням склери або накладанням швів на кон’юнктиву часто призводить до рецидиву, в даний час рекомендується висічення птеригія з пересадкою кон’юнктиви або амніотичної мембрани.